Directive (EU) 2025/2360 of the European Parliament and of the Council of 12 November 2025 on Soil Monitoring and Resilience (Soil Monitoring Law)

Директива (ЄС) 2025/2360 Європейського Парламенту та Ради від 12 листопада 2025 року про моніторинг та стійкість ґрунтів (Закон про моніторинг ґрунтів)

Soil Monitoring Law
Закон про моніторинг ґрунтів

Метою Директиви є:

• створення надійної та узгодженої системи моніторингу усіх ґрунтів на території ЄС,
• зменшення забруднення ґрунтів до рівнів, які більше не вважаються шкідливими для здоровʼя людини та довкілля, а також постійне покращення їх стану та підтримання ґрунтів у здоровому стані,
• запобігання та усунення всіх видів деградації ґрунтів для досягнення здорового стану ґрунтів до 2050 року задля надання ними екосистемних послуг в обсязі, достатньому для задоволення екологічних, соціальних та економічних потреб,
• запобігання та помʼякшення наслідків зміни клімату, втрати біорізноманіття, а також підвищення стійкості до природних катастроф та з огляду на продовольчу безпеку.

Директива встановлює рамки та заходи щодо:

• моніторингу та оцінки стану ґрунтів;
• стійкості ґрунтів;
• управління забрудненими ділянками.

Держави-члени повинні:

• визначити компетентні органи, відповідальні за впровадження Директиви;
• утворити для управлінських цілей один чи декілька ґрунтових районів, які перебуватимуть під відповідальністю одного або кількох компетентних органів;
• утворити ґрунтові одиниці з метою планування моніторингу та звітності щодо здоровʼя ґрунтів.

Директива встановлює спільну методологію в ЄС щодо моніторингу ґрунтів, передбачає запровадження єдиних стандартизованих методів спостереження для одержання порівняльних та надійних даних про здоровʼя ґрунтів у різних країнах та регіонах. Всі зібрані дані систематизуються у національних базах даних та інтегруються на європейському рівні. На рівні ЄС має бути створений цифровий портал даних про здоровʼя ґрунтів.

Держави-члени встановлюють систему моніторингу ґрунтів на рівні, що відповідає показникам ґрунтів та індикаторам їх герметизації та зняття відповідно до Додатків I та II. Система моніторингу ґрунтів повинна базуватися на існуючих системах моніторингу на національному рівні та рівні ЄС, а де це доречно, на даних обстеження землекористування та ділянок земного покриву (LUCAS).

Моніторинг стану ґрунтів здійснюється у кожній ґрунтовій одиниці, а щодо герметизації ґрунтів та зняття ґрунтів у кожному ґрунтовому районі. Для моніторингу ґрунтів застосовуються показники ґрунтів, критерії здорового стану ґрунтів, а також індикатори герметизації та зняття ґрунтів, визначені Директивою. Держави-члени повинні встановити:

• перелік забруднювачів для показників ґрунту та перелік органічних забруднювачів ґрунтів;
• необов’язкові цільові значення сталого розвитку для показників ґрунтів;
• операційні порогові значення для кожного показника ґрунтів.

Держави оцінюють стан ґрунтів у всіх своїх ґрунтових районах та відповідних ґрунтових одиницях на основі даних, зібраних під час моніторингу. Моніторинг та оцінювання проводиться кожні шість років.

Директива встановлює правила щодо заохочення та підтримки землевласників і землекористувачів із покращення стійкості ґрунтів, забезпечення кращого управління забрудненими ділянками та запровадження принципів помʼякшення наслідків герметизації ґрунтів.

Держави повинні запровадити ризик-орієнтований та поетапний підхід (Risk-based and Stepwise Approach), що передбачає:

• виявлення потенційно забруднених ділянок;
• дослідження потенційно забруднених ділянок;
• оцінювання ризиків на конкретних ділянках та управління забрудненими ділянками.

До 17 грудня 2029 року кожна держава-член ЄС зобов’язана створити та вести національний реєстр потенційно забруднених та забруднених ділянок.

Директива набула чинності 16 грудня 2025 року. Держави повинні транспонувати положення Директиви до 17 грудня 2028 року.

Директива містить низку додатків, які визначають:

• показники ґрунтів, критерії здорового стану ґрунтів та індикатори герметизації ґрунтів та зняття ґрунтів (Додаток I);
• методологію визначення кількості та розташування точок відбору проб та проведення вибіркового обстеження (Частина А), методологію визначення або оцінки значень показників ґрунтів (Частина В), мінімальні методологічні критерії для визначення значень індикатора герметизації ґрунтів та зняття ґрунтів (Частина С) (Додаток II);
• програми, плани, цілі та заходи, згадані у статті 10 Директиви (Додаток III);
• орієнтовний перелік заходів із мінімізації ризиків (Додаток IV);
• етапи та принципи оцінки ризиків для конкретних місць (Додаток V);
• зміст реєстру потенційно забруднених територій та забруднених територій (Додаток VI).

Soil health // European Commission: https://environment.ec.europa.eu/topics/soil-health_en