Директива 92/43/ЄС про збереження природних середовищ існування та дикої флори і фауни
Повна назва
Council Directive 92/43/EEC of 21 May 1992 on the conservation of natural habitats and of wild fauna and flora (consolidated text)
Директива Ради 92/43/ЄС від 21 травня 1992 року про збереження природних середовищ існування та дикої флори і фауни (консолідована версія)
Коротка назва
Habitats Directive
Оселищна директива
Мета
Метою директиви є сприяти забезпеченню охорони біорізноманіття шляхом збереження природних оселищ та дикої флори і фауни на європейській території держав-членів. Заходи, які вживаються відповідно до директиви, повинні бути розроблені для підтримки або відновлення, на рівні сприятливого статусу збереження, природних оселищ та видів дикої флори і фауни, які становлять інтерес для Співтовариства. Заходи, які вживаються відповідно до директиви, повинні враховувати економічні, соціальні та культурні вимоги, а також регіональні та місцеві особливості.
Опис (Резюме)
Центральним елементом Оселищної директиви є формування загальноєвропейської мережі природоохоронних територій NATURA 2000. На відміну від Пташиної директиви, процес створення територій (обʼєктів) NATURA 2000 в рамках Оселищної директиви передбачає безпосереднє залучення Європейської Комісії та складні етапи на рівні ЄС.
Держави обирають території (обʼєкти) на основі наукових критеріїв, визначених директивою, для збереження типів природних оселищ, визначених у Додатку І та оселищ тих видів, які включені до Додатку ІІ. Для цього держави повинні провести всебічну оцінку для кожного типу оселищ та видів, які є на її території. На основі цієї оцінки вони пропонують та подають до Європейської Комісії переліки запропонованих територій, що мають інтерес для Співтовариства (Sites of Community Interest). Подання включає інформацію щодо кожної такої території відповідно до затвердженої форми. Запропоновані території підлягають обговоренню на так званих наукових семінарах з представниками інших держав-членів, які проводяться для кожного з девʼяти біогеографічних регіонів (континентальний, альпійський тощо). На цих семінарах приймається рішення щодо достатності та якості запропонованих територій державою. Після затвердження переліків територій, що мають інтерес для Співтовариства, держава повинна їх оголосити спеціальними природоохоронними територіями. На практиці це, по-суті, означає створення особливої природоохоронної території (включаючи план управління та охорони, адміністрацію, винесення меж в натурі тощо), яке може тривати до 6 років. Європейська Комісія щорічно оновлює переліки територій, що мають інтерес для Співтовариства.
Оселищна директива запровадила особливий вид оцінки планованих проєктів на оселища – так звану оцінку впливу на оселища, яка є окремим інструментом (додатковим до традиційної оцінки впливу на довкілля).
Окрім положень щодо NATURA 2000, Оселищна директива містить механізм охорони (збереження) вразливих видів флори та фауни (не лише їх оселищ) за межами самої мережі NATURA 2000, зокрема заборону вилучення (полювання) на такі види, заборону використання певних методів полювання/вилучення тощо.
Додатки
Директива має шість додатків. Додаток І містить перелік типів оселищ, які становлять інтерес для Співтовариства і збереження яких потребує оголошення (створення) спеціальних природоохоронних територій, включаючи пріоритетні типи. Додаток ІІ включає перелік видів флори та фауни, які становлять інтерес для Співтовариства і збереження яких потребує оголошення (створення) спеціальних природоохоронних територій. Додаток ІІІ містить перелік наукових критеріїв, які повинні використовуватись для визначення територій, важливих для Співтовариства та оголошення спеціальних природоохоронних територій. Додаток IV включає перелік видів флори та фауни, які становлять інтерес для Співтовариства, і потребують суворої охорони. Додаток V передбачає перелік видів флори та фауни, які становлять інтерес для Співтовариства, і які можуть підлягати охоронним заходам під час їх використання (вилучення). Додаток VI містить заборонені до використання під час полювання (вилучення, вилову) на ссавців та рибу методи та види транспорту (авіа – та автомобільні транспортні засоби).
Основні імплементаційні акти
На виконання директиви було прийнято понад 90 імплементаційних актів, більшість з яких – це оновлення переліків територій, які є важливими для Співтовариства.
Імплементаційне рішення Комісії від 11 липня 2011 року про форму інформації про територію для територій NATURA 2000
Керівні документи
Commission notice Assessment of plans and projects in relation to Natura 2000 sites – Methodological guidance on the provisions of Article 6(3) and (4) of the Habitats Directive 92/43/EEC 2021/C 437/01
https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=CELEX%3A52021XC1028%2802%29&qid=1687270008364
Commission notice Guidance document on the strict protection of animal species of Community interest under the Habitats Directive
Interpretation Manual of EU Union Habitats
Технічну та наукову підтримку в імплементації обидвох природоохоронних директив надає Європейський тематичний центр з біологічного різноманіття. В рамках його роботи було розроблено та прийнято низку керівних та рекомендаційних документів, зокрема для цілей визначення територій NATURA 2000:
Рекомендаційні та керівні документи з питання управління територіями NATURA 2000:
https://ec.europa.eu/environment/nature/natura2000/management/index_en.htm
Корисні посилання
Сторінка Європейської Комісії про Оселищну директиву:
https://environment.ec.europa.eu/topics/nature-and-biodiversity/habitats-directive_en
Загальна бібліотека напрацювань ЄС щодо Оселищної директиви:
Портал NATURA 2000:
Інформація станом на 20.06.2023
