Директива 2012/19/ЄС про відходи електричного та електронного обладнання

Повна назва

Directive 2012/19/EU of the European Parliament and of the Council of 4 July 2012 on waste electrical and electronic equipment (WEEE) (recast)

Директива 2012/19/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 4 липня 2012 року про відходи електричного та електронного обладнання (ВЕЕО) (нова редакція)

http://data.europa.eu/eli/dir/2012/19/oj

Коротка назва

WEEE Directive

Директива ВЕЕО

04.07.2012

Дата прийняття

Директива

Тип документа

Переклад

Мета

Директива визначає заходи для захисту довкілля та здоров’я людей шляхом запобігання утворенню відходів електричного та електронного обладнання (ЕЕО), сприяння ефективному використанню ресурсів та вилученню вторинної сировини, повторного використання, переробки та інших форм відновлення таких відходів.

Опис (Резюме)

Директива з 15 серпня 2018 року застосовується до всього ЕЕО, категорії та види якого визначені у Додатках III, IV. Протягом перехідного періоду, який тривав з 13 серпня 2012 року до 14 серпня 2018 року, вона застосовувалася до категорій та видів ЕЕО, перелічених у Додатках I,II. 

Директива визначає вимоги щодо роздільного збирання та належної обробки відходів ЕЕО, встановлює показники щодо їх збирання, відновлення і переробки. Починаючи з 2016 року, мінімальний показник збирання становив 45%, а, починаючи з 2019 року, становить 65% середньої маси ЕЕО, введеного в обіг у відповідній державі-члені протягом трьох попередніх років, або, як альтернатива, 85% відходів ЕЕО, що утворилися на території держави-члена. Враховуючи недостатність необхідної інфраструктури, низький рівень споживання ЕЕО, для окремих держав у Директиві передбачені відступи від цієї вимоги. Цільові показники з відновлення відходів ЕЕО визначені у Додатку V, наприклад, з 15 серпня 2018 року 85% відходів теплообмінного обладнання повинно бути відновлено, а 80% підготовано та повторно використано.

Директива визначає систему заходів поводження з відходами ЕЕО. Держави-члени повинні:

– вживати заходи уже на етапі розроблення дизайну обладнання, сприяти співпраці між виробниками та підприємствами-переробниками для розробки обладнання, яке можна повторно використовувати, демонтувати або відновлювати;

– забезпечити мінімізацію видалення відходів ЕЕО у вигляді несортованих муніципальних відходів, особливо це стосується теплообмінного обладнання, яке містить озоноруйнівні речовини та фторовані парникові гази, люмінесцентних ламп, які містять ртуть, фотоелектричних панелей та малого обладнання;

– заборонити видалення роздільно зібраних відходів ЕЕО, які ще не пройшли належного оброблення, а будь-яка організація чи підприємство, які виконують операції з оброблення, одержали дозвіл від компетентних органів держави на здійснення такої діяльності;

– забезпечити створення систем, які б дозволяли кінцевим утримувачам та розповсюджувачам безкоштовно повертати відходи ЕЕО.

Держави-члени повинні скласти реєстр виробників, зокрема виробників, які постачають ЕЕО через засоби дистанційної комунікації. У свою чергу виробники зобов’язані зареєструватися та надавати необхідну інформацію. Держави-члени на щорічній основі збирають інформацію та звітуються перед Європейською Комісією про імплементацію Директиви. Окрім того, держави повинні проводити інспекції та здійснювати моніторинг виконання вимог Директиви, встановити санкції за порушення національного законодавства та повинні були повідомити Європейську Комісію про прийняття таких до 14 лютого 2014 року.

Директива встановлює правила щодо інформування як користувачів, так і виробників, а також вимоги щодо фінансування виробниками витрат на збирання, оброблення, відновлення та екологічно безпечне видалення відходів ЕЕО від користувачів.

Додатки

Директива містить низку додатків, які серед іншого визначають:

– категорії ЕЕО, на які поширювалася дія Директиви протягом перехідного періоду (Додаток I), та орієнтовний перелік такого обладнання (Додаток II);

– категорії ЕЕО, охоплені Директивою (Додаток III), а також невичерпний перелік такого обладнання (Додаток IV);

– мінімальні цільові показники з відновлення ЕЕО (Додаток V);

– мінімальні вимоги до перевезень ЕЕО (Додаток VI);

– вимоги до вибіркового оброблення матеріалів та компонентів відходів ЕЕО (Додаток VII);

– технічні вимоги до місць зберігання та оброблення ЕЕО (Додаток VIII);

– символ маркування ЕЕО щодо його роздільного збирання (Додаток IX);

– вимоги до інформації, необхідної для реєстрації виробника ЕЕО та його звітності (Додаток X).

Основні імплементаційні акти

Імплементаційне рішення Комісії (ЄС) 2019/2193 від 17 грудня 2019 року, що встановлює правила для розрахунку, верифікації та звітування даних і встановлює формати даних для цілей Директиви 2012/19/ЄС Європейського Парламенту та Ради про відходи електричного та електронного обладнання (WEEE) (оприлюднено під номером C(2019) 8995)

http://data.europa.eu/eli/dec_impl/2019/2193/oj

Імплементаційний Регламент Комісії (ЄС) 2019/290 від 19 лютого 2019 року, що встановлює формат реєстрації та звітності виробників електричного та електронного обладнання до реєстру

http://data.europa.eu/eli/reg_impl/2019/290/oj

Імплементаційний Регламент Комісії (ЄС) 2017/699 від 18 квітня 2017 року, що встановлює загальну методологію розрахунку ваги електричного та електронного обладнання (ЕЕО), розміщеного на ринку кожної держави-члена, та загальну методологію розрахунку кількості відходів електричного та електронного обладнання (ВЕЕО), що утворюються за вагою в кожній державі-члені

http://data.europa.eu/eli/reg_impl/2017/699/oj

 

Керівні документи

Корисні посилання

Інформація станом на 20.06.2023