Regulation (EU) 2018/1999 of the European Parliament and of the Council of 11 December 2018 on the Governance of the Energy Union and Climate Action, amending Regulations (EC) No 663/2009 and (EC) No 715/2009 of the European Parliament and of the Council, Directives 94/22/EC, 98/70/EC, 2009/31/EC, 2009/73/EC, 2010/31/EU, 2012/27/EU and 2013/30/EU of the European Parliament and of the Council, Council Directives 2009/119/EC and (EU) 2015/652 and repealing Regulation (EU) No 525/2013 of the European Parliament and of the Council

Регламент (ЄС) № 2018/1999 Європейського Парламенту та Ради від 11 грудня 2018 року про врядування Енергетичного Союзу та кліматичні дії, що вносить зміни до Регламентів (ЄС) № 663/2009 та (ЄС) № 715/2009 Європейського Парламенту та Ради, Директив 94/22/ЄС, 98/70/ЄС, 2009/31/ЄС, 2009/73/ЄС, 2010/31/ЄС, 2012/27/ ЄС та 2013/30/ЄС Європейського Парламенту та Ради, Директиви Ради 2009/119/ ЄС та (ЄС) 2015/652 та скасовує Регламент (ЄС) № 525/2013 Європейського Парламенту та Ради

Regulation on the Governance of the Energy Union

Регламент про врядування Енергетичного Союзу

Регламент встановлює механізм врядування задля: 

– реалізації стратегій та заходів, розроблених для досягнення цілей і цільових показників Енергетичного Союзу та довгострокових зобов’язань ЄС щодо викидів парникових газів відповідно до Паризької угоди, зокрема цільових показників ЄС на 2030 рік у сфері енергетики та клімату; 

– стимулювання співпраці між державами-членами для досягнення цілей і цільових показників Енергетичного Союзу; 

– забезпечення своєчасності, прозорості, точності, узгодженості, порівнюваності та повноти звітності ЄС та держав-членів перед Секретаріатом РК ООН про зміну клімату і Паризької угоди; 

– сприяння підвищенню регуляторної визначеності та ін.

Регламент встановлює механізм врядування та загальні правила проведення планування, звітності та моніторингу. Регламент застосовується до п’яти вимірів Енергетичного Союзу: енергетичної безпеки, внутрішнього енергетичного ринку, енергоефективності, декарбонізації, а також досліджень, інновацій і конкурентоспроможності.

Механізм врядування базується на довгострокових стратегіях, інтегрованих національних енергетичних і кліматичних планах, відповідних інтегрованих національних звітах про прогрес у сфері енергетики та зміни клімату від держав-членів та інтегрованих механізмах моніторингу Європейської Комісії. 

Регламент зобов’язує держави-члени ЄС прийняти національні інтегровані енергетичні та кліматичні плани на період 2021-2030 роки, а в подальшому на кожні десять років. Регламент визначає вимоги до змісту та структури таких планів. Проєкти планів подаються Європейській Комісії, яка оцінює їх і може надати рекомендації для країни. Кожна держава-член повинна належним чином врахувати будь-які рекомендації Комісії. Держави-члени повинні оприлюднювати прийняті плани.

Іншими обов’язковими документами є довгострокові стратегії, які приймаються як на рівні ЄС, так і державами-членами. Кожна держава-член до 1 січня 2020 року, а в подальшому — до 1 січня 2029 року та кожні 10 років потому повинна підготувати та подати до Європейській Комісії свою довгострокову стратегію принаймні на 30 років. За необхідності стратегії оновлюються кожні п’ять років. Елементи довгострокових стратегій визначені Регламентом та у його Додатку IV. Інтегровані національні плани з енергетики та клімату повинні узгоджуватися з довгостроковими стратегіями. Довгострокові стратегії як держав-членів, так і Європейської Комісії, та будь-які їх оновлення повинні надаватися та повідомлятися громадськості.

Механізм врядування передбачає забезпечення ефективних можливостей для громадськості брати участь у підготовці відповідних національних планів і довгострокових стратегій, належного інформування громадськості у цих процесах. Також держави-члени повинні започаткувати багаторівневий кліматичний та енергетичний діалог, у рамках якого можуть обговорюватися комплексні національні енергетичні та кліматичні плани.

Регламент вимагає від Європейської Комісії здійснення моніторингу та оцінки прогресу держав-членів у досягненні цілей, завдань і внесків, встановлених в їхніх національних інтегрованих планах. До 15 березня 2023 року та кожні два роки держави-члени звітуються Європейській Комісії про стан виконання свого інтегрованого національного плану за допомогою інтегрованого національного звіту про прогрес у сфері енергетики та клімату, що охоплює всі п’ять вимірів Енергетичного Союзу. Такі звіти також повинні надаватися громадськості. Регламент передбачає і річне звітування щодо визначеного кола питань, зокрема про кадастри парникових газів за відповідний рік. Для сприяння комунікації між Європейською Комісією та державами-членами, співпраці між державами-членами, загальному доступу до інформації, забезпеченні проведення державами-членами звітності Європейська Комісія створює онлайн платформу (електронну платформу). На основі інтегрованих національних звітів про прогрес у сфері енергетики та клімату, іншої інформації Європейська Комісія проводить агреговане оцінювання прогресу та заходи політичного реагування для забезпечення досягнення цільових показників ЄС.

Регламент визначає правила функціонування системи інвентаризації парникових газів ЄС та відповідних національних систем. Детальні вимоги до систем інвентаризації визначає Європейська Комісія у своїх імплементаційних актах. У 2027 і 2032 роках, Європейська Комісія проведе комплексний перегляд даних національної інвентаризації, поданих державами-членами.

Регламент набув чинності 24 грудня 2018 року. Частина положень почали застосовуватися з 1 січня 2021 року (наприклад, створення та ведення реєстрів ЄС та держав-членів щодо викидів та абсорбції поглиначами парникових газів). Частина зобовʼязань має бути виконана у майбутньому, зокрема, до 30 червня 2023 року (потім до 1 січня 2033 року та кожні наступні 10 років) держави-члени ЄС подають Європейській Комісії проєкт оновлених останніх інтегрованих національних енергетичних і кліматичних планів.

Регламент має додатки, якими визначені:

– загальні рамки, вимоги до структури та змісту інтегрованих національних планів з енергетики та клімату (Додаток I),

– національні внески в частині частки енергії з відновлюваних джерел у валовому кінцевому споживанні енергії у 2030 році та критерії, які впливають на їх визначення (Додаток II),

– вимоги до повідомлення державами-членами про заходи та методологію з імплементації статті 7 Директиви 2012/27/ЄС в частині функціонування схем зобовʼязань щодо енергоефективності та альтернативних заходів політики (Додаток III),

– загальні рамки, вимоги до структури та змісту довгострокових стратегій (Додаток IV),

– інформація, яка повинна бути включена в національні системи інвентаризації (Частина 1), перелік парникових газів, що охоплюються Регламентом (Частина 2), методологія моніторингу та звітування у секторі ЗЗЛГ (Частина 3), індикатори інвентаризації (частина 4) (Додаток V),

– інформація про політики та заходи у сфері викидів парникових газів, яка повинна бути включена до інтегрованих звітів відповідно до ст. 18 Регламенту (Додаток VI),

– інформація про прогнози у сфері викидів парникових газів, яка повинна бути включена до інтегрованих звітів відповідно до ст. 18 Регламенту (Додаток VII),

– інформація про заходи щодо національної адаптації, фінансову та технологічну підтримку, надану країнам, що розвиваються, та доходи від аукціону (Додаток VIII),

– додаткові зобов’язання щодо звітності у сфері відновлюваної енергії та енергоефективності (Додаток IX),

– перелік інформації, яка повинна бути відображена у звіті про сталий розвиток біоенергетики ЄС (Додаток X),

– питання, щодо яких Європейська Комісія проводитиме оцінку звітів про добровільні схеми згідно зі статтею 30(4) Директиви (ЄС) 2018/2001 (Додаток XI),

– інформацію, що включається до національних систем інвентаризації та доступ до якої повинні мати відповідні державні органи (Додаток XII).

Імплементаційний Регламент Комісії (ЄС) 2020/1208 від 7 серпня 2020 року щодо структури, формату, процесів подання та перегляду інформації, наданої державами-членами відповідно до Регламенту (ЄС) 2018/1999 Європейського Парламенту та Ради, який скасовує Імплементаційний Регламент Комісії (ЄС) № 749/2014

https://data.europa.eu/eli/reg_impl/2020/1208/oj

Імплементаційний Регламент Комісії (ЄС) 2020/1294 від 15 вересня 2020 року про механізм фінансування ЄС у сфері відновлюваної енергетики

https://data.europa.eu/eli/reg_impl/2020/1294/oj

Делегований Регламент Комісії (ЄС) 2020/1044 від 8 травня 2020 року, що доповнює Регламент (ЄС) 2018/1999 Європейського Парламенту та Ради щодо значень потенціалів глобального потепління та керівних принципів інвентаризації, а також щодо системи інвентаризації Союзу та скасовує Делегований Регламент Комісії (ЄС) № 666/2014

https://data.europa.eu/eli/reg_del/2020/1044/oj 

Governance of the Energy Union and Climate Action // European Commission

https://climate.ec.europa.eu/eu-action/european-green-deal/european-climate-lawen