Директива 2010/75/ЄС про промислові викиди

Повна назва

Directive 2010/75/EU of the European Parliament and of the Council of 24 November 2010 on industrial and livestock rearing emissions (integrated pollution prevention and control) (Recast)

Директива 2010/75/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 24 листопада 2010 року про промислові викиди та викиди від тваринництва (всеохоплююче запобігання і контроль забруднень) (нова редакція)

https://data.europa.eu/eli/dir/2010/75

Коротка назва

Industrial Emissions Directive (IED 2.0)

Директива про промислові викиди

24.11.2010

Дата прийняття

Директива

Тип документа

Переклад

Мета

Загальна мета директиви – захист довкілля через інтегрований підхід до запобігання та зменшення промислового забруднення, а також контроль за ним.

Опис (Резюме)

Директива спирається на 5 засад (принципів) регулювання промислових викидів:

інтегрований підхід (інтегрований дозвіл);
найкращі доступні технології та методи управління (НДТМ) як основа дозвільної системи;
гнучкість (можливість встановлювати менш жорсткі вимоги до викидів у певних випадках);
контроль (періодичні інспекції кожні 1-3 роки);
участь громадськості та доступ до інформації.

Кожна з цих засад є предметом детального регулювання положеннями директиви. Основні механізми директиви (інтегрований дозвіл, НТДМ та інші) спрямовані на регулювання промислової діяльності у шести секторах (енергетика, металургія, переробка руд, хімічна промисловість, відходи та інші). У 2024 році до них були додані деякі види діяльності у сфері тваринництва. Ці види діяльності зазначені у Додатках І та Iа.

Здійснення таких видів діяльності вимагає дозволу, які держави зобов’язані видавати на основі НДТМ. У свою чергу, НДТМи складаються спеціальними технічними органами ЄС як референтні (BREFs) документи, а їх висновки (BATC) затверджуються Європейською Комісією у формі імплементуючих рішень і вони є обов’язковими для відповідних дозвільних процедур у державах. Відповідно, лише для цілей цього елементу директиви було прийнято 34 додаткові акти (зокрема 21 висновок НДТМ та загальне імплементаційне рішення 2012/119/ЄС щодо збору даних для складання BREF). Держави за певних умов можуть встановлювати менш жорсткі вимоги, аніж передбачені в НДТМ (якщо їх застосування призведе до витрат, диспропорційних до екологічних вигод).

Директива містить особливо жорсткі вимоги до роботи так званих великих спалювальних установок (тепловою потужністю понад 50 МВт), а також особливі вимоги до роботи сміттєспалювальних установок та установок сумісного спалювання, установок та видів діяльності, де використовуються органічні розчинники, установок, де виробляється діоксид титану (оскільки вона інтегрувала положення відповідних директив). Зокрема, для цих видів діяльності вона безпосередньо встановлює гранично допустимі викиди.

Директива містить детальні вимоги щодо участі громадськості та доступу до інформації. Зокрема, видача, перевидача, внесення змін до відповідних дозволів вимагає забезпечення участі громадськості. На основі директиви був створений спеціальний портал, де надавалась інформація про кожну установку, щорічні викиди, дозволи, результати моніторингу тощо. Нещодавно цей портал був об’єднаний з Реєстром викидів та переносу забруднювачів в ЄС (створений на підставі Регламенту №166/2006) у єдиний Портал промислових викидів.

Директива 2010/75/ЄС про промислові викиди лежить в основі правового регулювання викидів від промислових установок в ЄС. Станом на 2023 рік близько 50 тис. промислових установок в ЄС є обʼєктом її регулювання, викиди яких складають 20% від усіх викидів (скидів) у повітря та воду та близько 40% викидів парникових газів в ЄС.

У 2024 році директива зазнала змін і була прийнята у новій редакції.

Додатки

Директива містить одинадцять додатків. Додатки І та Іа включають перелік видів діяльності, на які поширюються вимоги глави ІІ, зокрема необхідність отримання інтегрованого дозволу на основі НДТМ (деякі з пороговими значеннями, наприклад обсяг/потужність виробництва). Додаток ІІ містить перелік забруднюючих речовин, для яких інтегрований дозвіл повинен включати гранично допустимі викиди. Додаток ІІІ визначає критерії для визначення НДТМ. Додаток IV регламентує детальні вимоги до процедури участі громадськості. Додатки V, VI, VII та VIII встановлюють спеціальні вимоги до великих спалювальних установок, установок для спалювання відходів, включаючи сумісне спалювання, для виробництв з використанням органічних розчинників, а також для виробництва оксиду титану. Додатки IX та X мають техніко-юридичний характер.

Основні імплементаційні акти

Прийняті та затверджені референтні документи та висновки НДМТ

https://eippcb.jrc.ec.europa.eu/reference

Імплементаційне рішення Комісії від 10 лютого 2012 року про встановлення правил щодо керівних засад збору даних та підготовки референтних документів НДТМ та забезпечення їх якості на підставі Директиви 2010/75/ЄС Європейського Парламенту та Ради про промислові викиди (повідомлено згідно з документом С(2012) 613)

http://data.europa.eu/eli/dec_impl/2012/119

2012/115/ЄС: Імплементаційне рішення Комісії від 10 лютого 2012 року про встановлення вимог щодо національних перехідних планів на підставі Директиви 2010/75/ЄС Європейського Парламенту та Ради про промислові викиди (повідомлено згідно з документом С(2012) 612)

http://data.europa.eu/eli/dec_impl/2012/115

2012/249/ЄС: Імплементаційне рішення Комісії від 7 травня 2012 року щодо визначення періодів пуску та зупинки великих спалювальних установок на підставі Директиви 2010/75/ЄС Європейського Парламенту та Ради про промислові викиди (повідомлено згідно з документом С(2012) 2948)

http://data.europa.eu/eli/dec_impl/2012/249